Бохинське озеро — найбільше постійне озеро Словенії, що займає площу 3,18 км². Розташоване на висоті 525 м над рівнем моря на території общини Бохинь і є частиною національного парку «Триглав».
Коли їхати
Найкраще влітку
Озера, високі оглядові майданчики й усе вище 1500 м: гірські дороги та хатини відкриваються в червні, альпійські озера найсиніші в липні та серпні.
Сезони — оцінка за типом місця та висотою, якщо власник не задав їх вручну.
Озеро
Усі такого типуДике озеро — невелике озеро, розташоване в муніципалітеті Ідрія в масиві Трновських Гоздів в Словенії, що живиться підземним карстовим джерелом. З нього витікає найкоротша річка Словенії — Єзерниця.
Трбойське озеро — водосховище на річці Сава в Гореньському регіоні, що утворилося за греблею ГЕС біля села Трбойє. Тихі береги підходять для легкої прогулянки чи спостереження за птахами. До озера недалеко їхати від Краня та Медводе.
Церкнишке озеро — пересихаюче карстове озеро в Приморсько-Нотранському регіоні, неподалік містечка Церкниця. Залежно від пори року та опадів воно розливається в одне з найбільших озер Словенії або йде підземними карстовими каналами, залишаючи по собі луки та поля. Рівнинна місцевість добре підходить для легких прогулянок і велосипедних поїздок уздовж берега та улоговиною озера.
Птуйське озеро — водосховище гідроелектростанції на річці Драва, трохи вище міста Птуй, у Подравському регіоні на північному сході Словенії. Широке плесо й рівні береги підходять для спокійної прогулянки чи велопоїздки дамбами з видом на старе місто. Відвідини легко поєднати з оглядом самого Птуя.
Пальчське озеро (Palško jezero) — пересихаюче карстове озеро в Приморсько-Нотранському регіоні, неподалік села Пальчє в районі Півки. Залежно від сезону та опадів воно то наповнюється водою, то зовсім зникає, залишаючи трав'янисту улоговину. Тут варто прогулятися карстовою місцевістю; побачити озеро повним найімовірніше після дощових періодів.
Чорне озеро (Črno jezero) — найнижче з озер Долини Триглавських озер, оточене лісом у Триглавському національному парку в Гореньському регіоні. Темна спокійна вода серед дерев і скельних стін робить його тихою зупинкою на шляху до верхньої частини долини. Дістатися сюди можна лише пішки крутою гірською стежкою, найчастіше з боку Бохиня.
Дружмирське озеро — штучна водойма в Савинському регіоні, неподалік від Шоштаня в Шалецькій долині. Воно утворилося внаслідок просідання ґрунту над вугільними виробками, а рівний берег зручний для неквапливої прогулянки. Озера долини розташовані між Шоштанем і Веленє, тож зупинку легко поєднати з відвідинами одного з цих міст.
Печера
Усі такого типуПотоцька печера — альпійська печера, розташована в Словенії, в хребті Караванке, на висоті 1700 м на південному схилі Ольшевої. Епонімна позиція Культура Олшево, яка є локальним варіантом орінської культури.
Посто́йнска Я́ма — система карстових печер завдовжки 20 570 м на плато Крас, знаходиться поблизу міста Постойна в Словенії в регіоні Нотрансько-крашка. Найдовша система печер в Словенії і один з найвідвідуваніших туристами місць у цій країні, з XIX століття оснащене електроосвітленням і залізницею.
Шкоцянські печери — система карстових печер з підземними потоками. Знаходяться на території общини Дівача, західна Словенія. Ця виняткова система вапнякових печер має близько 6 км підземних ходів із загальною глибиною понад 200 м, багато водоспадів і одну з найбільших відомих підземних камер.
Шкоцянські печери — система карстових печер з підземними потоками. Знаходяться на території общини Дівача, західна Словенія. Ця виняткова система вапнякових печер має близько 6 км підземних ходів із загальною глибиною понад 200 м, багато водоспадів і одну з найбільших відомих підземних камер.
Костанєвиця-на-Кркі — поселення в общині Костанєвиця-на-Кркі, Споднєпосавський регіон, Словенія. Висота над рівнем моря: 150,4 м.
Крижна Яма — в перекладі «печера Хреста», названа на честь церкви воздвиження Хреста Господнього в с. Подлож. Печера відома своєю мережею з понад 45 підземних озер води смарагдового кольору. Містячи 44 види організмів печера є четвертою у світі серед печерних систем за біорізноманіттям. Печера була вперше зареєстрована в 1832 році, але частина печери, яка включає в себе озера і потоки була вперше досліджена словенськими спелеологами в 1926 році. У печері були знайдені кістки печерного ведмедя. Поточна довжина печери: 8273 м. Глибина: -32 м.
Віленіца — карстова печера на плато Карст на південному заході Словенії, біля села Локев неподалік від Сежани. Її вважають однією з найстаріших туристичних печер Європи; тут просторі зали зі сталактитами та сталагмітами. Відвідини зручно поєднати з мандрівкою карстовими селами.
Дівє бабе — печера в Горишському регіоні на заході Словенії, над долиною річки Ідрійца. Вона відома як археологічна пам'ятка доби неандертальців: тут знайшли, зокрема, кістку з отворами, яку часто розглядають як можливу флейту. До входу в печеру веде нетривалий підйом лісовою стежкою.
Замок
Усі такого типуCenter odpora 2, тобто «центр опору», — це рештки колишнього військового опорного пункту на сідловині Богатинсько-седло в Юлійських Альпах, у Горишкому регіоні. Назва нагадує про оборонну роль, яку колись відігравав цей прикордонний хребет, а самі рештки лежать серед відкритого альпійського краєвиду. Дістатися сюди можна лише під час справжнього гірського походу, тож варто готуватися до високогірних стежок і мінливої погоди.
Центр оборони 1 — колишнє військове укріплення на перевалі Богатинсько-сідло в Юлійських Альпах, у Горишському регіоні. Рештки оборонної позиції показують, як охоронявся цей високогірний прохід серед відкритого альпійського краєвиду. Дістатися сюди можна лише гірською стежкою, тож варто закласти цілий день і взути відповідне взуття.
Богатинське сідло – Центр опору 4 — колишнє військове укріплення на Богатинському перевалі, високогірній сідловині Юлійських Альп у Горишкому регіоні. Залишки оборонної позиції розташовані серед відкритого альпійського ландшафту й показують, як охороняли ці перевали. Дістатися сюди можна лише під час гірського походу, тож варто бути готовими до високогірних стежок.
Центр оборони 3 — колишнє військове укріплення на перевалі Богатинсько-сідло в Юлійських Альпах, у Горишському регіоні. Його залишки показують, як зводили оборонні споруди в цій високій і важкодоступній місцевості. Дістатися сюди можна лише пішки гірською стежкою, тож варто мати відповідне взуття й перевірити прогноз погоди.
Замок Предʼяма — середньовічна фортеця, вбудована у вхід до печери посеред прямовисної скелі. Мури замку ніби зливаються з каменем, а позаду них тягнеться печерна система, тож це одна з найвідоміших пам’яток Словенії. Замок розташований у Приморсько-Нотранському регіоні, неподалік від Постойни, і його часто відвідують разом із Постойнською печерою.
Люблянський град, також Люблянський замок — середньовічна фортеця на пагорбі, що височіє над містом Любляною.
Бледський замок — середньовічна фортеця на стрімкій скелі над Бледським озером у регіоні Горенська. З його терас відкривається широкий краєвид на озеро, церкву на острові та довколишні Юлійські Альпи. Замок стоїть просто над містечком Блед, і від берега озера до нього веде коротка, але крута пішохідна стежка.
Мариборський замок — єдина вціліла з трьох фортець, які захищали в середньовіччі словенське місто Марибор. Три оборонні фортеці були побудовані в XV столітті — для захисту міста від турецьких вторгнень. Завдяки їм Марибор успішно витримав облоги османських військ 1532 та 1683 року.
Оглядовий майданчик
Усі такого типуКойца — 1303-метрова гора в общині Церкно, Регіон Горішка, західна Словенія. Під горою розташовані поселення Буково, Єсениця. Нижче південно-східного схилу гори в Равне-при-Церкнем є печера Равне, відома своїми арагонітовими геліктитами.
Вишевник — вершина в Юлійських Альпах над плато Поклюка в Гореньському регіоні, відома як оглядовий майданчик. З вершини відкривається краєвид на Триглав і високі хребти Юлійських Альп. Сюди ведe гірська стежка, тож варто розраховувати на повноцінне сходження у відповідному взутті.
Чрна-Прст — гора в Юлійських Альпах у регіоні Гореньска, відома як оглядовий майданчик із краєвидами на навколишні вершини й долини. Вона розташована на південному краю хребта, над районом Бохиня. Підйом на вершину — справжній гірський похід, тож варто відвести на нього цілий день, іти маркованими стежками й мати відповідне взуття.
Вогар — оглядовий майданчик на схилі над Бохиньським озером у регіоні Гореньска, звідки видно озеро та довколишні гори Юлійських Альп. Сюди веде лісова стежка від східної частини озера: недовгий, але постійний підйом, що підходить для прогулянки на пів дня з Бохиня.
Оглядовий майданчик над Планиною-в-Лазу, високогірним пасовищем у Юлійських Альпах у регіоні Гореньска. Звідси відкривається вид на альпійські луки та довколишні вершини. Місце розташоване в районі Триглавського національного парку над Бохинем, дістатися сюди можна лише пішки гірською стежкою.
Плеша — оглядовий майданчик у Приморсько-Нотраньському регіоні Словенії, у карстовій місцевості між Постойною та Пивкою. Сюди варто завітати заради відкритого краєвиду на навколишні пагорби, плато й долини Нотраньської. До місця веде коротка прогулянка сільськими стежками, тож краще взути зручне міцне взуття.
Смокушкі-врх — оглядова вершина в регіоні Гореньска, що здіймається над селом Смокуч між Жировницею та Бегунє-на-Гореньскем. З вершини видно долину верхньої Сави та передгір’я Караванке. Сюди ведуть лісові стежки з навколишніх сіл, тож це добрий варіант для короткої прогулянки на пів дня.



