Коли їхати
Прозоре повітря після перших холодних ночей робить низькі оглядові майданчики й замкові пагорби найкращими в році; ліси змінюють колір у жовтні.
Сезони — оцінка за типом місця та висотою, якщо власник не задав їх вручну.
Піраміда (Piramida) — пагорб, що здіймається просто над центром Марибора в Подравському регіоні. З вершини відкривається краєвид на місто, річку Драву та довколишню місцевість. Підйом від північного краю старого міста нетривалий, тож його зручно поєднати з прогулянкою Марибором.
Плачки-врх, німецькою Platsch, — пагорб на словенсько-австрійському кордоні у Словенських горицях, в Подравському регіоні, на північ від Марибора. З вершини видно виноградники та горбисту місцевість по обидва боки кордону. Місце підходить для короткої прогулянки або легкого походу, який зручно поєднати з поїздкою виноробними пагорбами.
Слеменова шпиця — трав'яниста оглядова вершина в Юлійських Альпах, у регіоні Гореньска, на яку піднімаються з перевалу Вршич над Краньською Горою. Вона відома відкритим краєвидом на навколишні вершини, зокрема на північну стіну Яловця. Підхід — гірська прогулянка середньої складності стежками серед модрин, придатна для туристів із базовим гірським досвідом.
Мала Тічариця — гірська вершина й оглядовий майданчик у Юлійських Альпах, у регіоні Гореньска, над районом Долини Триглавських озер. Звідси відкривається краєвид на довколишнє високогірне карстове плато та сусідні вершини. Це не коротка прогулянка, а гірський похід, тож варто запланувати на нього цілий день.
Водоспад Савиця — оглядовий майданчик біля одного з найвідоміших водоспадів Словенії: струмок Савиця падає тут зі скельної ущелини над Бохинським озером. Водоспад живиться карстовим джерелом і є одним із витоків річки Сава-Бохинька. Він розташований у регіоні Гореньска, на західному краю Бохинської долини; від парковки веде лісова стежка зі сходами.
Айдна — скеляста вершина над селом Потоки в регіоні Гореньска, відома як оглядовий майданчик над долиною Верхньої Сави. Біля вершини збереглися рештки пізньоантичного поселення. Підйом веде крутою гірською стежкою з долини поблизу Жировниці, перед самою вершиною є відкриті ділянки.
Шмарна гора — пагорб на північній околиці Любляни, одна з найвідвідуваніших вершин Словенії. З вершини, де стоять прощова церква та гірська хатина, відкривається краєвид на Люблянську улоговину й Камнисько-Савинські Альпи. Нагору ведуть кілька маркованих стежок, зокрема з Тацена й Медно; підйом помірний і триває близько години.
Бохінське озеро — найбільше природне озеро Словенії, льодовикового походження, розташоване в Юлійських Альпах у Триглавському національному парку в регіоні Гореньска. З цієї оглядової точки відкривається вид на прозору воду та гори, що круто здіймаються навколо; тут спокійніше, ніж на сусідньому Бледі. Уздовж берега пролягає рівна стежка, тож краєвид легко поєднати з неквапливою прогулянкою біля води.
Замок Предʼяма — середньовічна фортеця, вбудована у вхід до печери посеред прямовисної скелі. Мури замку ніби зливаються з каменем, а позаду них тягнеться печерна система, тож це одна з найвідоміших пам’яток Словенії. Замок розташований у Приморсько-Нотранському регіоні, неподалік від Постойни, і його часто відвідують разом із Постойнською печерою.
Люблянський град, також Люблянський замок — середньовічна фортеця на пагорбі, що височіє над містом Любляною.
Бледський замок — середньовічна фортеця на стрімкій скелі над Бледським озером у регіоні Горенська. З його терас відкривається широкий краєвид на озеро, церкву на острові та довколишні Юлійські Альпи. Замок стоїть просто над містечком Блед, і від берега озера до нього веде коротка, але крута пішохідна стежка.
Мариборський замок — єдина вціліла з трьох фортець, які захищали в середньовіччі словенське місто Марибор. Три оборонні фортеці були побудовані в XV столітті — для захисту міста від турецьких вторгнень. Завдяки їм Марибор успішно витримав облоги османських військ 1532 та 1683 року.
Птуйський замок височіє на пагорбі над старим містом Птуй, одним із найдавніших міст Словенії, у Подравському регіоні. У замку працює регіональний музей, а з його терас відкривається вид на червоні дахи та річку Драву. З центру міста до замку веде недовгий підйом бруківкою.
Замок Ріхемберк, також відомий як замок Браник, височіє над селом Браник у Горишському регіоні. Його історія сягає XIII століття. Мури та вежі замку здіймаються над нижньою частиною долини Віпави, а з пагорба відкривається краєвид на околиці. Від Нова-Гориці сюди недалеко їхати автомобілем, а відвідини замку легко поєднати з прогулянкою селом біля його підніжжя.
Кізельштайнський замок або Замок Кізельштайн або Град Кізельштайн, також відомий як Хісльштайн, — замок XIII сторіччя в місті Крань, Верхня Крайна, Словенія. Назва походить від нім. Kieselstein.
Замок Костел — руїни фортеці на південному сході Словенії, на пагорбі над долиною річки Купа неподалік кордону з Хорватією. Збережені мури та вежі дають змогу уявити, як фортеця колись охороняла цей прикордонний край. Замок розташований у місцевості Костел поблизу Кочев'я і підходить для спокійної зупинки під час подорожі вздовж Купи.
Посто́йнска Я́ма — система карстових печер завдовжки 20 570 м на плато Крас, знаходиться поблизу міста Постойна в Словенії в регіоні Нотрансько-крашка. Найдовша система печер в Словенії і один з найвідвідуваніших туристами місць у цій країні, з XIX століття оснащене електроосвітленням і залізницею.
Шкоцянські печери — система карстових печер з підземними потоками. Знаходяться на території общини Дівача, західна Словенія. Ця виняткова система вапнякових печер має близько 6 км підземних ходів із загальною глибиною понад 200 м, багато водоспадів і одну з найбільших відомих підземних камер.
Шкоцянські печери — система карстових печер з підземними потоками. Знаходяться на території общини Дівача, західна Словенія. Ця виняткова система вапнякових печер має близько 6 км підземних ходів із загальною глибиною понад 200 м, багато водоспадів і одну з найбільших відомих підземних камер.
Костанєвиця-на-Кркі — поселення в общині Костанєвиця-на-Кркі, Споднєпосавський регіон, Словенія. Висота над рівнем моря: 150,4 м.
Крижна Яма — в перекладі «печера Хреста», названа на честь церкви воздвиження Хреста Господнього в с. Подлож. Печера відома своєю мережею з понад 45 підземних озер води смарагдового кольору. Містячи 44 види організмів печера є четвертою у світі серед печерних систем за біорізноманіттям. Печера була вперше зареєстрована в 1832 році, але частина печери, яка включає в себе озера і потоки була вперше досліджена словенськими спелеологами в 1926 році. У печері були знайдені кістки печерного ведмедя. Поточна довжина печери: 8273 м. Глибина: -32 м.
Віленіца — карстова печера на плато Карст на південному заході Словенії, біля села Локев неподалік від Сежани. Її вважають однією з найстаріших туристичних печер Європи; тут просторі зали зі сталактитами та сталагмітами. Відвідини зручно поєднати з мандрівкою карстовими селами.
Дівє бабе — печера в Горишському регіоні на заході Словенії, над долиною річки Ідрійца. Вона відома як археологічна пам'ятка доби неандертальців: тут знайшли, зокрема, кістку з отворами, яку часто розглядають як можливу флейту. До входу в печеру веде нетривалий підйом лісовою стежкою.
Пекел, або «Пекельна печера», — карстова печера в Савинському регіоні на сході Словенії, на пагорбах неподалік міста Жалець. Це одна з небагатьох туристичних печер у цій частині країни, і її зручно відвідати під час одноденної поїздки Нижньою Савинською долиною.
